Грантоїди під час війни: нова каста недоторканих в Україні
В статті були використані матеріали ТОВ Інформаційне агентство “Українські Новини”
Тези:
* Під прикриттям громадської активності під час війни сформувався новий клас впливових та забезпечених «активістів-грантоїдів».
* Деякі з них причетні до лобізму, ухилення від мобілізації, сумнівного впливу на кадрові рішення у державних органах.
* Фінансування від міжнародних донорів освоюється з порушенням початкових цілей, а прозорість витрат – під сумнівом.
* Заклики громадськості до перевірки діяльності громадських рад та грантових структур набирають обертів.
1. Хто такі «грантоїди» і чому їх критикують?
Під час великої війни, коли мільйони українців захищають державу, значна частина «громадських активістів» продовжує отримувати мільйонні надходження від донорів — здебільшого західних — під гаслом боротьби з корупцією та підтримки реформ. Однак все частіше виникають питання: чи дійсно ці кошти працюють на благо України?
«Фактично ми маємо нову касту — грантоїдів-мільйонерів, які користуються недоторканністю та впливом, не маючи жодної відповідальності», — йдеться в численних заявах від представників ветеранських і волонтерських спільнот.
2. Випадки, які викликають суспільний резонанс
Віталій Шабунін та Юрій Ніколов
Центр протидії корупції, очолюваний Шабуніним, за 2023 рік отримав від USAID \$1,5 млн, що, за підрахунками аналітиків, еквівалентно до 5000 FPV-дронів для фронту.
«Ці гроші пішли не на фронт, не на антикорупційну ефективність, а в кишеню конкретним людям», — зазначають критики діяльності ЦПК.
За ці кошти мав бути створений ефективний антикорупційний механізм — НАБУ і ВАКС. Проте:
* НАБУ витратило 1,9 млрд грн, «відбивши» у корупціонерів лише 823 млн грн.
* Слідчі НАБУ фігурували у справах про наркоторгівлю й відмивання коштів.
* Судді ВАКС попри воєнний стан не цураються купівлі люксових авто та елітної нерухомості.
Наталія Лігачова і «Детектор-медіа»
Головна редакторка видання «Детектор-медіа» Наталія Лігачова, яка тривалий час співпрацювала з Петром Порошенком і навіть з підозрюваним Ігорем Коломойським, демонструє феноменальні фінансові результати:
* Дохід організації зріс у 2,26 рази — з 34,2 млн грн (2022) до 73,4 млн грн (2024).
Інститут масової інформації (ІМІ)
Схожа динаміка й у ІМІ:
* За три роки війни дохід зріс у 2,35 рази — з 26,2 млн до 61,77 млн грн.
3. Яка шкода державі?
Ключові претензії до цієї нової «грантової аристократії»:
* Ухилення від мобілізації — багато хто з них служить формально або має «фіктивні броні».
* Використання грантів на самопіар, медійні війни або лобізм, замість реального впливу.
* Політичний вплив — «антикорупціонери» дедалі частіше втручаються у призначення міністрів, суддів, прокурорів.
* Вплив на слідчі органи — участь у «вирішенні» справ, зокрема через громадські ради при силових структурах.
«Війна не стала перешкодою для елітної корупції — вона лише надала нову форму: грантову», — стверджує один із ветеранів, який звернувся з петицією до Верховної Ради щодо перевірки діяльності таких структур.
4. Що вимагає громадськість?
* Проведення незалежного аудиту усіх організацій, які отримують великі грантові кошти.
* Заборона участі в громадських радах при органах влади осіб без відповідної фахової освіти та досвіду.
* Публічне звітування про витрати кожної організації, що отримує кошти донорів, з розбивкою по напрямах.
* Створення реєстру ухилянтів серед громадських діячів.
Висновок: час говорити правду про псевдоактивізм
Громадськість дедалі активніше вимагає розслідувань і прозорості щодо діяльності антикорупційних і медійних структур, які, прикриваючись реформаторською риторикою, перетворилися на впливовий політичний та фінансовий прошарок. Поки захисники України гинуть на фронті, частина «активістів» торгує впливом, уникає служби та обслуговує чужі інтереси.
Час поставити питання: хто служить Україні, а хто — лише власним інтересам під прикриттям гучних слоганів?