Банківські схеми й азартний бізнес: як в Україні працює фінансове обслуговування онлайн-казино.
Банки, що обслуговують гральний ринок
За інформацією джерел, сьогодні низка українських банків продовжує активно працювати з гральним бізнесом. Серед них називають «Альянс Банк», «А Банк», «Акорд Банк», «ЄПБ» та «Оксі Банк».
Ці фінансові установи забезпечують платежі для казино та суміжних структур, фактично підтримуючи нелегальні схеми виведення коштів.
Схема «без податків»
Експерти ринку зазначають, що класичний механізм міскодингу (маскування платежів під інші операції) майже не використовується. Натомість переважають P2P-операції, які дозволяють уникати податкового навантаження.
Модель виглядає наступним чином:
✔️ С2А (клієнт → агент),
✔️ А2С (агент → компанія),
✔️ С2Р (клієнт → реклама).
Таким чином, реальні доходи грального бізнесу залишаються у «тіні». За схемою 70% коштів спрямовуються на «витрати» (реклама, закупівля «лідів», вихід у криптовалюту), тоді як 30% декларуються офіційно для створення видимості сплати податків.
«Казино штучно завищує витрати, маскуючи прибутки. Це класичний інструмент відмивання грошей через банківські сервіси», — пояснює фінансовий консультант.
Хто контролює потоки
Відомо, що в Національному банку України про існування таких схем добре обізнані. За словами джерел, ситуацію «курирують» два заступники голови НБУ. Саме вони контролюють банківські потоки, пов’язані з азартним бізнесом.
«У Пишного все на контролі, але безпосередній вплив здійснюють його заступники. В банкірських колах одного з них навіть називають “Глухий”», — зазначає співрозмовник.
Готівкові потоки та нові гравці
Окрему нішу займає обготівковування коштів. Ринок поділений між «старими гравцями», які традиційно «сидять на потоках».
Найбільшим банком для зняття готівки залишається «Ощадбанк». Водночас з’являється новий учасник — «Український капітал», через який здійснюється перепродаж фінансових потоків.
За даними журналістських розслідувань, до схем можуть бути дотичними колишні та чинні банківські управлінці. Зокрема, у колах називають прізвища Сергія Бєлашова та Євгена Бурлики. Додатково згадується Путінцева Тетяна — колишня голова правління КІБанку, яка нині працює радницею голови наглядової ради «Українського капіталу».
Висновок
Український банківський сектор продовжує залишатися інструментом для обслуговування грального бізнесу, попри заяви про боротьбу з тіньовими потоками.
Казино уникають оподаткування, банки заробляють на транзакціях, а регулятор знає, але не припиняє практику.
Ця ситуація створює серйозні ризики для економіки та репутації фінансової системи України. Без прозорого контролю та рішучих дій НБУ гральний бізнес і далі використовуватиме банківські інструменти для відмивання коштів та виведення капіталу за кордон.