Суддя без сумніву: як Тетяна Щасна з Бобровиці дійшла до закриття справи на 2 мільярди гривень
За матеріалами видання Інтернет-видання CHE.CN.UA “Інформаційний портал Чернiгiвщини”
Тези:
* Керівниця Дарницького райсуду Києва Тетяна Щасна, яка закрила гучну справу проти нардепа Бориса Приходька, має сумнівне кар’єрне минуле.
* Щасна не пройшла кваліфікаційне оцінювання, але очолила суд.
* Справу на 2 мільярди гривень закрили з грубими порушеннями, за участі Щасної.
* Кар’єра Щасної починалась із суду, де працювала її мати, а сама суддя неодноразово потрапляла в скандали.
* Раніше вона вже “рятувала” суддів, як у випадку з Любов’ю Маруліною.
1. Від Бобровиці до столиці: старт кар’єри у родинному суді
Суддівську кар’єру Тетяна Василівна Щасна (тоді – Хоменко) починала в Бобровицькому районному суді Чернігівської області. Там вона працювала секретарем під крилом власної матері — судді Агафії Хоменко. Цей родинний тандем відкрив Тетяні двері в судову систему, де її кар’єра надалі складалась вражаюче — попри постійні скандали.
Після переїзду до Києва, Щасна продовжила просування в судовій ієрархії, регулярно потрапляючи в публічні корупційні історії. Водночас її чоловік працював у Рахунковій палаті, а сама вона, разом із донькою, була помічницею нардепа від КПУ — ще одна нитка до світу великої політики.
2. Гучна справа на 2 мільярди: суддівський цинізм у дії
У квітні 2024 року було закрито кримінальну справу про розкрадання понад 2 мільярдів гривень з ПАТ «Аграрний фонд». Серед обвинувачених — нардеп Борис Приходько та колишній керівник фонду Олександр Кірюк. Причина — порушення строків досудового розслідування.
“Закриття справи суперечить нормам процесуального права та усталеній практиці Верховного Суду”, — коментують юристи-аналітики.
Скандал посилився, коли головуючий суддя Олександр Домарєв публічно відмовився підписувати ухвалу, взявши самовідвід. Втім, його колеги — Тетяна Щасна та Ольга Просалова — оприлюднили рішення, втрутившись у електронну систему обліку судових рішень. Рішення з’явилося без належного засідання та з порушенням процедури.
3. “Не відповідає посаді”, але очолює суд
Ще у 2021 році Вища кваліфікаційна комісія суддів дійшла висновку, що Тетяна Щасна не відповідає посаді судді. Здавалось би, її кар’єра мала завершитись. Відповідне подання на звільнення надійшло до Вищої ради правосуддя, але… було відхилене.
Більше того — у березні того ж року вона виграла вибори та очолила Дарницький районний суд міста Києва.
“Це не просто подвійні стандарти. Це демонстративне ігнорування реформи судової влади”, — зазначає антикорупційний експерт Андрій Савчук.
4. Не перший подібний випадок: справа Маруліної
Схожа ситуація трапилася у вересні 2021 року. Тоді суддя Щасна “відбілила” іншу колегу — суддю ОАСКу Любов Маруліну. Маруліну судили за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, однак справу перекваліфікували у справу про неповнолітніх. Завдяки цьому — вона уникла відповідальності.
Подібна схема, як виглядає, давно стала робочим інструментом у судовій практиці Тетяни Щасної.
5. Земля, зв’язки, вплив
За даними з відкритих джерел, Щасна має земельні ділянки на Козелеччині (Чернігівська область), що може свідчити про нерозривні зв’язки з місцевими елітами. Це ще один аргумент на користь того, що її вплив виходить далеко за межі судової зали.
Висновок: Символ провалу судової реформи?
Суддя Тетяна Щасна стала не просто фігурантом чергового скандалу — вона є уособленням провалу судової реформи в Україні? Людина, яка не пройшла оцінювання, має конфлікт інтересів, працює в системі з порушенням процедури, і закриває мільярдні справи з порушенням закону — сьогодні очолює один із ключових судів столиці.
“Якщо такі люди не лише залишаються на посадах, а ще й підвищуються — це питання не тільки до них. Це питання до всієї системи, яка їх прикриває,” — підсумовує юрист Віталій Титич.