Суддя Верховного Суду та недекларовані кошти: фінансовий скандал чи непорозуміння?
Тези:
Суддя Верховного Суду Ірина Григор’єва не задекларувала 50 тис. доларів.
Джерело цих коштів залишилося незрозумілим.
Декларація була подана лише після обшуку.
Григор’єва пояснила, що це позика, проте не надала жодних підтверджувальних документів.
НАБУ та НАЗК не отримали доказів існування цієї фінансової угоди.
1. Обшук і виявлення незадекларованих коштів
22 березня 2024 року суддя Ірина Григор’єва подала декларацію про свої доходи, але цей факт відбувся вже після обшуку в її будинку. Під час слідчих дій було вилучено 50 тисяч доларів США, що еквівалентно 1,83 млн грн.
Раніше, 16 червня 2023 року, Григор’єву допитували як свідка у справі про можливе хабарництво (ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України).
“Суддя пояснила, що ці кошти були отримані в борг і мали бути повернені після продажу майна.”
2. Пояснення судді та сумнівність позики
Григор’єва заявила, що ці гроші є позикою від людини, яка має “доброчесну репутацію” та стабільний дохід. Вона зазначила, що кошти були взяті на тимчасові потреби та мали бути повернені після продажу гаража в Києві.
Втім, виявилося, що:
Суддя не задекларувала ці кошти у попередній декларації.
Не надала жодних документальних підтверджень факту позики.
Не згадала про борг під час обшуку в її будинку.
Ці факти викликали підозру в правоохоронців щодо походження коштів.
3. Реакція антикорупційних органів
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) не отримали жодних документальних підтверджень існування позики.
“Суддя не надала НАБУ та НАЗК жодних доказів походження грошей, що ставить під сумнів її пояснення.”
Така ситуація може свідчити про можливі фінансові порушення або спробу приховати доходи.
Висновок
Ситуація з незадекларованими коштами судді Верховного Суду Ірини Григор’євої викликала резонанс у суспільстві та серед антикорупційних органів. Відсутність документів, незадекларовані кошти та невчасне подання декларації викликають сумніви щодо прозорості її фінансових операцій. Водночас остаточні висновки щодо правомірності дій судді мають зробити правоохоронні органи.