Криптовалютна декларація та подарунки з минулого: як чиновники пояснюють своє багатство
Тези:
Андрій Морару, чиновник ДМС Одеської області, підозрюється у незаконному збагаченні.
У декларації Морару вказано 37 біткоїнів, які не підтверджує Binance, та “подаровану” готівку в сотнях тисяч євро і доларів.
Чиновник живе в дорогому будинку, оформленому на ексдружину, але не декларує його.
Через кооперативи та родинні зв’язки приховує майно: офіси, авто та годинники.
НАЗК виявило недостовірні дані на суму 83 млн грн, справу передано до суду.
1. Біткоїни дружини: ані доказів, ані пам’яті
У декларації чиновника зазначено 37 біткоїнів, які належать його дружині та оцінюються у понад 57 млн грн. Проте на криптобіржі Binance відсутні підтвердження їхнього існування. Цікаво, що дружина Морару не може пригадати ні адреси криптогаманця, ні дати придбання цих активів. Варто зауважити, що її реєстрація на Binance відбулася лише після подачі декларації. Збіг чи свідома маніпуляція?
2. Готівка, подарунки та будинок “у кредит”
Окрім криптовалюти, Морару задекларував готівкові кошти дружини — 100 тис. євро та 200 тис. доларів, походження яких пояснено загадковим “подарунком від невідомого”. Це виглядає особливо сумнівно на фоні доходів родини — лише 63 тис. грн за 18 років. Чиновник також користувався будинком вартістю 7 млн грн, записаним на ексдружину, оплачуючи комунальні послуги, однак цей маєток у декларації відсутній.
3. Кооперативи та родинні схеми для приховування майна
У 2018 році Морару створив кооператив “Неонол”, куди передав офіси, гаражі та магазини вартістю 581 тис. грн. Згодом ці об’єкти нерухомості перейшли його матері, яка доручила сину розпоряджатися ними. Однак дорогий автомобіль Mercedes-Benz G 400D за 5,65 млн грн, формально належний матері, найчастіше бачили саме у користуванні чиновника.
4. Годинники класу люкс поза декларацією
У власності Морару були годинники таких брендів, як Jaeger-LeCoultre, Patek Philippe та Audemars Piguet, вартістю сотні тисяч доларів. Втім, у декларації про них жодної згадки. НАЗК зазначило, що вартість цих предметів розкоші підтвердити не вдалося, але вони викликають серйозні підозри.
Цитати по тексту:
“Дружина не пам’ятає ані адреси гаманця, ані дати отримання крипти”.
“Джерело – загадковий ‘подарунок від невідомого'”.
“НАЗК ‘не змогло підтвердити’ вартість годинників”.
Висновок:
Справу Андрія Морару можна вважати черговим прикладом того, як чиновники використовують криптовалюту, дарунки та родинні зв’язки для легалізації сумнівних доходів. Недостовірні дані на 83 млн грн у декларації, маніпуляції з активами та неспівмірний спосіб життя викликають серйозні запитання до прозорості статків посадовців. Водночас це вкотре підкреслює необхідність посилення контролю за фінансовою діяльністю держслужбовців.